Спецпроект

В Білорусі - музей мобільних телефонів

Одна з комерційних компаній відкрила у Бресті музей мобільного зв'язку.

Музей можуть відвідати всі охочі, повідомляють belnovosti.by.

За словами засновника компанії, виставкові експонати збиралися з дня відкриття компанії. Приносили їх самі брестчани, деякі телефони були зібрані зусиллями співробітників. І до свого 10-річного ювілею компанія пішла на оформлення своєї колекції в музейному форматі.

У музеї представлено більше 300 моделей мобільних телефонів від найдавніших до більш "свіжих". В експозиції представлені не тільки телефони.

Вивіска нового музею

Керівництво компанії має намір домагатися включення музею в туристичні маршрути по Брестській області, оскільки даний музей унікальний - в Білорусі немає жодного подібного. З часом для експозиції буде підібрано більше приміщення, а наразі вона - в одній із кімнат сервісного центру.

Дивіться також: "1993: Кравчук здійснює перший в Україні мобільний дзвінок. ВІДЕО"

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.