Приходьте на першу лекцію у новому проекті "Історичної Правди"

З нагоди свого 3-річчя "Історична правда" відкриває проект лекцій та круглих столів на історичну тематику. Першим у лекторії ІП виступить історик Кирило Галушко з доповіддю "Якою буде нова національна історія України у ХХІ столітті"?

Науковець викладе суть сучасних наукових дискусій: як варто писати "нову історію України" після 20 років праці науковців в умовах незалежності.

- Чи лишається місце для "національної історії" у ХХІ столітті, і чим тепер взагалі може бути "національна історія"?

- Чи можна поєднати лібералізм і націоналізм, патріотизм і науку? Чи змінюється при розбудові громадянської нації сенс термінів "історія України" та "українець"?

- Яке минуле України є "українським"? Чи має відношення "наукова історія" до інтересів загалу звичайних громадян?

Ці та інші питання будуть висвітлені в руслі розбіжних позицій наукової та суспільної полеміки.

 

Після лекції відбудеться дискусія.

Час і місце заходу: 16 жовтня 2013 року, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Також із короткими звітами про діяльність "Історичної Правди" за три роки і грандіозні плани на майбутнє :) виступлять редактори ІП Павло Солодько і Вахтанг Кіпіані.

Приходьте, буде цікаво.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.