Спецпроект

Музей історії Сочі поповнюється завдяки будівельникам

Музей історії Сочі завдяки олімпійському будівництву отримав понад 400 нових експонатів. Колекцію музею поповнили предмети, знайдені в рамках розкопок у зоні будівництва олімпійських об'єктів.

Про це пише mail.ru.

"У ході олімпійського будівництва протягом останніх п'яти років в Сочі проводилися археологічні розкопки такого масштабу, якого раніше на курорті не було. Тут працювало більше 12 експедицій, і вже зараз музей отримав у свою колекцію більше 400 предметів.", - сказала заступник директора музею з наукової частини Алла Гусєва.

За словами А. Гусєвої, нинішні умови зберігання дозволяють мати такі експонати у своїй колекції. Завдяки підготовці міста до Олімпіади, у сочинського музею з'явилася можливість обзавестися технічними засобами, що дозволяють експонувати цінні речі і проводити цікаві виставки.

В жовтні в музеї відкрилася виставка "Стародавнє золото Кубані і Чорномор'я". Вона проходить у рамках Року музеїв Культурної олімпіади "Сочі 2014" . Експозиція зібрана з фондів Краснодарського державного історико-археологічного музею - заповідника ім. Є. Д. Феліцина та Музею історії міста-курорту Сочі. Вперше на виставці також демонструються знахідки, які були виявлені в період археологічних розкопок у зоні будівництва олімпійських об'єктів.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.