Спецпроект

Одеське кладовище перетворять на музей

В одеській мерії пройшла презентація Програми реконструкції та розвитку парку культури та відпочинку "Преображенський" з меморіальним комплексом на 2014-2016 роки.

Про це пише 048.ua.

Реконструкція парку "Преображенський" із створенням на його території історико-меморіального комплексу розрахована на три роки. Заплановане фінансування - 13 мільйонів гривень. Реалізація програми розбита на три етапи.

Парк Преображенський не знав реконструкції 30 років

"Перший етап реалізації програми - це збір необхідних бібліографічних, етнографічних, історичних та архівних матеріалів, установка меж парку в натурі, розробка генерального плану парку з перспективою подальшого розвитку території, встановлення огородження парку та облаштування вхідних вузлів, розробка проекту музею, парку скульптур та музею "Міні-Одеса". Другий етап - благоустрій території з розміщенням малих архітектурних форм на центральній алеї, будівництво музею меморіально комплексу, освітлення та озеленення території. Третій етап - організація музейної експозиції з установкою комп'ютерно - інформаційного комплексу з історії першого кладовища Одеси, облаштування парку скульптур і парку "Міні-Одеса", завершення благоустрою території, установка системи сигналізації і камер спостереження", - зазначив начальник міського управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Андрій Шелюгін.

Для реалізації програми, крім бюджетних коштів, планується задіяти залучені кошти від меценатів та спонсорів.

7 листопада програма буде розглянута на засіданні виконкому Одеської міської ради, а потім - винесена на розгляд та затвердження депутатського корпусу.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.