У ВІДНІ ХОЧУТЬ ЗНЕСТИ ПАМ'ЯТНИК ФРАНКУ. Фото

Австрійський тижневик Profil надрукував статтю під назвою "Жиди, кровопивці", у якій Івана Франка названо антисемітом.

У публікації також ставиться під сумнів доцільність подальшого збереження пам`ятника "антисеміту" Франку, який встановлено у центрі Відня, повідомляє Zaxid.net.

Слова, винесені в заголовок статті - "Жиди, кровопивці"  ("Juden, Blutsauger") - автор приписує Іванові Франку.

Загалом у тексті журналу подано кілька безсистемно вирваних з контексту цитат з творів письменника, де міститься характеристика галицьких євреїв, зазначає сайт. Сам письменник названий у статті "радикальним націоналістом і палким антисемітом".

 

Публікація цієї статті співпала з науковою конференцію у Віденському університеті, яка має відбутися 24-25 жовтня.

Ця конференція присвячена з`ясуванню того, наскільки Івана Франка можна вважати антисемітом і чи заслуговує він на вшанування в Австрії. На ній навіть підніматиметься питання доцільності існування на фасаді Університету пам’ятної таблиці І.Франкові і погруддя українського письменника у центрі міста.

Спровокував дискусію виходець з Одеси Еміль Лянґерманн, який у 1970 році з родиною перебрався до Австрії. Саме він переклав німецькою і подав до магістрату Відня "антисемітські" цитати з Франкових творів.

Погруддя Івана Франка роботи львівського скульптора Любомира Яремчука встановлено в 1999 році в центрі Відня на вулиці Постґассе, поблизу церкви Святої Великомучениці Варвари.  Проект пам'ятника створили львівські архітектори Василь Каменщик та Володимир Турецький.

Письменник Любко Дереш поруч із погруддям Івана Франка під час Фестивалю української літератури в Австрії. Жовтень 2013 року. Фото: Микола КРАВЧЕНКО

Пам`ятну дошку Іванові Франку на фасаді Віденського університету встановлено у 1993 році.

Як відомо, у 2011 році офіційний сайт УЄФА назвав Франка одним із найвідоміших мешканців Львова - сайт охарактеризував класика української літератури як "письменника, соціалістичного активіста і перекладача".

У серпні 2013 році у Польщі були ініціативи зі знищення місцевих пам'ятників загиблим солдатам УПА.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.