Спецпроект

Злодій подає до суду на музей, який він же обчистив

Житель Румунії, який зізнався в крадіжці полотен Гогена, Моне і Пікассо, заявив, що має намір подати до суду на музей через пограбування.

Про це пише telegraf.com.ua.

Обурює злодюжку те, що пограбування виявилося неймовірно легким. 16 жовтня 2012-го року в місті Роттердам, Нідерланди, був пограбований музей Кюнстхал. Злочин вразив діячів мистецтва, оскільки злодії викрали безцінні картини: Пабло Пікассо "Голова арлекіна", Клода Моне "Міст Ватерлоо" і Поля Гогена " Дівчина перед відкритим вікном".

Поліцейським вдалося ідентифікувати особи підозрюваних. Після арешту грабіжників правоохоронці намагалися з'ясувати місцезнаходження полотен, але їх зусилля не принесли результатів.

Мати одного із затриманих Раду Догару заявила, що спалила картини в печі бажаючи знищити докази проти її сина. І правда, в попелі були виявлені обвуглені фрагменти трьох творів живопису і цвяхи з рам, що використовуються в XIX столітті. Але пізніше жінка спростувала власні слова, заявивши судді: "Картини, звичайно, не були знищені. Я не знаю, де вони знаходяться, але вважаю, що вони були продані".

Свій внесок у плутанину зі зниклими шедеврами вніс і адвокат румуна, який заявив, що його клієнт може повернути частину картин, а потім зізнався: "Вони в Молдові" . Але більше всіх слідчих заплутав Раду Догару, який повідомив, що насправді його мати віддала полотна українцеві Володимиру Владимиренко, який проживає в Лондоні.

"На даний момент місцезнаходження картин невідомо", - підсумував результати розслідування представник музею. На суді Догару в черговий раз вразив співробітників правоохоронних органів: він заявив, що має намір подати до суду за надто легке пограбування.

" Я й уявити не міг, що музей залишить такі цінні речі без охорони - там не було ні охорони, ні сигналізації. Я увійшов туди за допомогою звичайної викрутки" , - розповів житель Румунії. Його підтримав адвокат Каталін Данку: "Мова йде про халатність, що призвела до тяжких наслідків".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.