Путін сприяє відкриттю пам'ятнику царю на Харківщині

Громадські організації збираються відкрити пам'ятник російському імператорові Олександру III на Харківщині.

Про це повідомляють "Українські новини".

Громадські організації "Благодійний фонд "Відродження культурної спадщини" (Росія) і "Русь триєдина" (Харків) мають намір відкрити пам'ятник Олександру III біля залізничної платформи Спасів Скит (Зміївської район Харківської області) 30 жовтня.

За словами глави правління російського фонду Олександра Паніна, відкриття пам'ятника присвячено святкуванню 400-річчю дому Романових і 125-річчю катастрофи біля нинішньої платформи Спасів Скит поїзда, на якому їхала царська сім'я.

"Цей пам'ятник перший, котрий ми будемо відкривати на території України", - зазначив Панін.

Він також зазначив, що установку пам'ятника підтримав президент Росії Володимир Путін, який доручив "Російським залізницям" допомогти із транспортуванням його на територію України.

Пам'ятник виготовлений на заводі в Краснодарському краї із залізобетону, покритий бронзою, повідомляє агентство.

Царський поїзд, що прямував із Криму в Санкт-Петербург, зазнав катастрофи 30 жовтня 1888 року (17 жовтня за старим стилем). Під час катастрофи постраждали 68 осіб, з них 21 загинула. Імператор та його сім'я не постраждали.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.