Спецпроект

У Єкатеринбурзі знайдений унікальний портрет Родена. ФОТО

Портрет Огюста Родена випадково виявили серед робіт головного зодчого Свердловська 1920-1930-х років. Автор барельєфа із зображенням французького скульптора - архітектор Георгій Вальонков. Більше 70 років барельєф припадав пилом у родичів художника і був знайдений під час підготовки його персональної виставки.

Про це пише uralinform.ru.

Скульптура в числі інших експонатів була подарована Екатеринбургу дочкою архітектора, розповіли у Музеї історії Єкатеринбурга.

Портрет Родена

За словами мистецтвознавців, аналогів барельєфа немає в жодному музеї Росії. Дослідники вважають, що він був відлитий в 1926 році, коли Георгій Вальонков вже жив на Середньому Уралі. Зараз композиція потребує реставрації і найближчим часом буде недоступна широкому глядачеві.

Інші роботи одного з головних будівельників уральської столиці можна побачити в Музеї історії міста до 1 грудня 2013 року.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.