Спецпроект

Мистецька презентація одного портрета пройшла в Чернігівському музеї. ФОТО

25 жовтня о 15-00 в Чернігівському художньому музеї імені Григорія Галагана відбувся мистецький захід "Виставка однієї картини Василя Братанюка "Портрет Миколи Личка". Творча зустріч з Миколою Личком (м.Санкт-Петербург)".

Про це пише prostir.museum.

Василь Іванович Братанюк (1964 р.н.) - представник петербурзької школи живопису, є членом Петербурзького відділення Спілки художників Росії з 1997 року та членом Правління "Товариства передвижних художніх виставок ХХІ століття (Санкт-Петербург)".

Серед портретів В.Братанюка особливе місце посідають портрети творчих особистостей. Один з таких творів презентували на виставці однієї картини.

Портрет є глибокопсихологічним, він чудово відображає як зовнішні особливості, так і внутрішній світ портретованого.

Це портрет чернігівчанина, соліста ленінградської естради Миколи Григоровича Личка – особистості, яка все своє життя присвятила мистецтву. Цей портрет автор люб’язно передає в дар художньому музею.

Микола Григорович Личко народився в селі Олишівці Чернігівської області у 1931 році.

По закінченні війни родина Миколи Григоровича переїхала до міста Чернігів, де батько працював на залізниці. Після сьомого класу Микола Личко їде на короткий термін до Ленінграду, де мешкала його тітка. Але там він вирішив залишитися назавжди.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.