Митрополита Шептицького нагородили за порятунок євреїв

Американська організація боротьби з антисемітизмом нагородила митрополита Андрея Шептицького за "відвагу та героїзм у порятунку євреїв" у часи Другої світової війни.

Про це повідомляє BBC з посиланням на Антидифамаційну лігу.

Шептицького, який очолював Українську греко-католицьку церкву від 1900 року і до своєї смерті у 1944-у, посмертно вшанували нагородою імені Яна Карського.

Американська організація відзначила "сміливі зусилля" Андрея Шептицького із порятунку українських євреїв, адже митрополит надавав їм фальшиві документи та притулок у часи, коли такі дії каралися смертю.

"Можна лише здогадуватись, скільки невинних життів було врятовано завдяки зусиллям цієї небайдужої людини", - сказав Абрахам Фоксман, національний директор Антидифамаційної ліги, який пережив Голокост.

Відзнаку отримав родич митрополита - професор Єжи Вейман.

"Головним прагненням [Андрея Шептицького] як Божої людини було нести людям розраду і рятувати їх, незалежно від національності та походження", - відзначив пан Вейман у своєму виступ.

Антидефамаційна ліга нагадала, що митрополит Андрей Шептицький прямо виступав проти переслідувань євреїв у зверненнях і до вірян, і безпосередньо до нацистського керівництва.

Він, зокрема, написав листа голові СС Гайнріхові Гіммлеру, протестуючи проти вбивств євреїв і скаржачись, що до цього змушують українських поліцаїв. А його пастирське послання "Не убий", що закликало не йти на "політичні вбивства", зачитували в кожній церкві.

За словами Абрагама Фоксмана, Андрей Шептицький рятував євреїв не тільки особисто, а й опосередковано, завдяки своїй твердій моральній позиції, яка впливала на вчинки інших людей.

"Український націоналізм Андрея Шептицького, націоналізм співчуття й навіть любові до єврейських сусідів – це той націоналізм, який євреї всього світу приймають і підтримують", – наголосив він.

На церемонії нагородження також був присутній Пол Хомницький, єпископ української католицької єпархії в Стемфорді, штат Коннектикут. Він передав послання голови УГКЦ Святослава Шевчука, який щиро схвалив відзначення Шептицького.

"Із трясовини війни, ненависті, нетерпимості й смерті, з глибини цього мовчання і темряви виходило дуже мало світла - голосів розуму, терпимості й людяності, - сказав єпископ Хомницький. - Але в особі митрополита Андрея Шептицького ми мали дуже яскравий промінь надії, потужний голос розуму і людяності".

Нагороду за "відвагу допомоги" Антидифамаційна ліга встановила 1987 року; 2011-го їй присвоїли ім'я польського дипломата Яна Карського, який дав Заходу одне з перших свідчень про винищення євреїв нацистами.

Дивіться також інші матеріали:

Професор Шимон Редліх: "Шептицький заперечував расизм"

"Коли я називаю Шептицького святим, я не перебільшую"

Поляк вимагає від "Яд-Вашем" визнати Шептицького Праведником світу

Українці - одні з найбільших рятівників євреїв під час Другої світової

Єврейські діти митрополита Андрея Шептицького

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.