У Києві "покращуються" меморіали Другої світової. ФОТО

Меморіали, пов'язані з визволенням Києва від нацистів, перебувають у занедбаному стані. За час, що минув від 60-річного ювілею, знакові місця, які зазвичай відвідуються під час святкування цих подій, було значно "покращено".

Про це повідомляє блогер Микола Афанасьєв.

За словами блогера, "особливо швидко "покращення" відбувалося в період 2010-2012 років".

Меморіал Невідомому солдату у парку Вічної слави має потрощені гранітні плити, зазначає автор.

 

"Покрадені бронзові елементи оформлення замінили на іржаві металеві, - пише Афанасьєв. - Через це майже всі гранітні плити навколо Вічного вогню забруднені іржею":

За словами блогера, красти бронзові елементи оздоблення почали одразу з березня 2010 року. І зараз замість оздоблення алеї з кольорових металів його "покращено на напівзітлілі дошки та перфоровані іржаві металеві листи":

 Крупний план дощок та іржі замість бронзи

На Алеї Полеглих Героїв - єдиному місці, де ще залишилися бронзові елементи оздоблення - покрадено усі їхні кріплення, пише автор:

 Зниклі кріплення

А ось як це виглядало узимку 2010 року:

Бронзові елементи починають замінюватися на залізні

Автор пише: "Покращили і музейний комплекс Великої Вітчизняної війни 1941-1945 року - парканчиком...

...та платним входом до Алеї пам'яті, закладеної до 40-річчя Перемоги...

 

....яку з серпня 2010 використовують у якості організованної громадської вбиральнi".

 Туалет на Алеї Пам'яті

Блогер нагадує, що указ президента "Про заходи у зв'язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" вимагає від урядових органів провести "упорядкування військових поховань, ремонт та реставрацію меморіалів, пам'ятників, обелісків, пам'ятних знаків...".

Нагадаємо, з 2012 року уряд Азарова будує поруч із Алеєю Загиблих Героїв у Парку Слави новий меморіальний комплекс - алею Воїнської Слави.

Відвідини меморіалу Невідомого солдата у Парку Слави - частина державного протоколу України, разом із Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. Їх відвідують іноземні делегації під час державних і офіційних візитів.

Дивіться також: "Битва за Київ. Як це було. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.