Українські бібліотеки отримають книги про Голодомор

До 80-ї річниці Голодомор-геноциду 1932-1933 років 167 бібліотек по всій Україні отримають нові тематичні набори книг про велику трагедію українського народу.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У книгах є описи документів, що висвітлюють причини, перебіг і наслідки Голодомору, етнографічний аспект геноциду, свідчення очевидців про страшний голод та про доброчинців, які у 1932-1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував.

У Національній парламентській бібліотеці зберуться директори київських бібліотек, котрим передадуть набір книг філософ Євген Сверстюк, директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович та співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років Іван Васюник.

Час і місце заходу: 12 листопада, вівторок, 12:00. Київ, Національна парламентська бібліотека України (загальний читальний зал №1, вул. Грушевського, 1).

Одна із книг — спеціальне видання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду. Інші книги було надано Міжнародним благодійним фондом "Україна 3000", видавництвом "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" та Центром досліджень визвольного руху. Серед них такі видання:

·         "Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років" Роберта Конквеста;

·         "Красный апокалипсис: сквозь раскулачивание и Голодомор" Дмитра Гойченка;

·         "Геноцид українців: деформація народної культури" Олесі Стасюк;

·         "Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор" Роберта Конквеста;

·         "Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору" (упорядники Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко);

·         "Голодомор 1932—1933 років в Україні за документами ГДА СБУ" (упорядники Василь Даниленко (відповідальний упорядник), Людмила Аулова, Валентина Лавренюк);

·         "Голодомор на Луганщині 1932—1933 років";

·         "Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках" Валентини Борисенко.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.