Спецпроект

Приватний музей Фаберже відкриється в Петербурзі

Колекція виробів ювелірного дому Фаберже, що належить російському бізнесменові Віктору Вексельбергу, після багаторічних поневірянь знайшла постійний будинок в Шуваловському палаці на набережній річки Фонтанки в Петербурзі

Про це пише ria.ru.

Приватний музей Фаберже відкриється в Петербурзі в Шуваловському палаці на набережній Фонтанки 19 листопада. Перед відкриттям у палаці була проведена масштабна реставрація з відновлення історичних інтер'єрів.

"Серед експонатів раритетні твори живопису та інші предмети мистецтва", - йдеться в повідомленні прес-служби культурно-історичного фонду "Зв'язок часів", якому належить колекція. Також там зазначено, що директором музею стане Володимир Воронченко.

Колекцію музею складуть збори фонду Віктора Вексельберга "Зв'язок часів" - це найбільше в світі приватне зібрання російського прикладного мистецтва рубежу XIX -XX століть, яке налічує понад 4 тисяч предметів. У його основі - унікальні твори фірми ювеліра Карла Фаберже, що включають в себе 9 знаменитих імператорських великодніх яєць. Колекція демонструвалася в різних російських містах, а також за кордоном, у тому числі в Індії та Швейцарії, проте питання, чи знайде вона, нарешті, постійний притулок на території Росії, довго залишалося загадкою.

Основу колекції склало зібрання великодніх декоративних яєць фірми Фаберже та інших виробів фірми Малькольма Форбса, яку Віктор Вексельберг придбав в 2004 році на Sotheby's. Угода обійшлася бізнесменові в рекордні 100 мільйонів доларів, причому підприємець ефектно викупив всі лоти "оптом", ще до відкриття торгів. У наступні роки колекція поповнилася новими предметами, створеними знаменитою фірмою - зокрема, мініатюрною бонбоньєркою у вигляді яйця, яка належала брату імператриці Марії Федорівни грецькому королю Георгу I, і колекцією "Сафра" , до якої входять годинник, рамки для фотографій та настільні приналежності.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.