Спецпроект

На реставрацію "Церкви Спаса на Берестові" виділили 9 мільйонів. ФОТО

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник 6 листопада за результатами тендеру уклав угоду з ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" на реставраційно-консерваційні роботи та пристосування пам’ятки архітектури "Церква Спаса на Берестові". Вартість угоди склала 9,14 млн грн.

Про це пишуть nashigroshi.org.

Згідно з техзавданням стан пам’ятки визначений як частково аварійний: зафіксовані підвищена вологість стін та склепінь споруди, замокання фундаментів від поверхневих вод.

У церкві повинні до кінця року замінити покриття, влаштувати гідро- і пароізоляцію, провести біо- та вогнезахисну обробку дерев’яних конструкцій, уражені частини укріпити або протезувати, замінити мідне покриття даху, куполів, бань та барабанів з влаштуванням нової системи водовідводу, організувати тимчасовий водовідвід для зливових вод, ліквідувати просідання відмостки, здійснити профілактичний ремонт мереж електроосвітлення даху. Окрім того мають відреставрувати ікони на главках і хрести, а також позолотити бані і хрести.

Церква Спаса на Берестові

Церква Спаса на Берестові – пам’ятка архітектури XI–XII ст. Під Берестовим мається на увазі давня історична місцевість Києва, княже село на території нинішніх парку Слави і частково – Києво-Печерської лаври. Церква розташована за межею фортечних мурів лаври, проте входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Побудована у період правління Володимира Мономаха, після зруйнування Києва у 1240 р. тривалий час була в занепаді, однак у 1640–1644 роках зусиллями Київського митрополита Петра Могили була відбудована у стилі українського бароко і заново розписана. На початку XIX ст. прибудована триярусна дзвіниця в стилі класицизму. Частина фундаментів законсервована. У храмі збереглися фрагменти фресок XII ст. і розписи XVII ст.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.