АНОНС: перша ілюстрована біографія Коновальця

У Вінниці представлять першу ілюстровану біографію Євгена Коновальця "Сила волі. Євген Коновалець" авторства історика Ігоря Дерев’яного.

У книзі — документи та свідчення очевидців, власні спогади, унікальні фотографії, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"Сила волі" — це історія людини, яка створила найуспішніший український політичний проект минулого століття — Організацію українських націоналістів", - розповідають видавці. - Це історія військовика, який умів воювати, але чудово опанував політичні методи боротьби".

 

"Проект "Наш формат історії" планує серію біографій відомих діячів української історії ХХ століття. Ця книга не тільки є першою з майбутньої серії, але й першою ілюстрованою біографією самого Коновальця", — розповіла керівник проекту Ярина Ясиневич.

Час і місце: 13 листопада, середа, 18:00. Вінниця, книгарня "Є", вул. Соборна, 89

Організатори заходу: Центр досліджень визвольного руху, книгарня "Є", мистецька агенція "Наш формат", видавництво "Часопис" (Львів).

Ігор Дерев’яний — магістр історії, старший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", співпрацює з Центром досліджень визвольного руху.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.