Лекція В’ятровича про розсекречену історію ХХ століття. НАЖИВО

Спеціальна лекція історика Володимира В'ятровича "Історія життя в історії століття, історія століття в історії життя" в рамках презентації нової книги "Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття". Онлайн-трансляція.

Історик Володимир В’ятрович, який на посаді керівника Архіву СБУ розсекречував раніше таємні документи радянських спецслужб, презентує у Києві свою нову книгу "Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття".

Книга є результатом чотирирічного дослідження архівних таємниць української історії ХХ століття, що зберігалися у сховищах КҐБ.

"Ця книга — зустріч із минулим. Тут — 700 сторінок, 74 роки, 66 історій, 391 фотографія і набагато більше людей та ситуацій, котрі дивляться на читача зі світлин та архівних документів. Разом вони складають образ українського ХХ століття", — зазначив В’ятрович.

Дивіться трансляцію лекції онлайн на BeTV:

Організатори заходу:  Книгарня "Є", Центр досліджень визвольного руху, мистецька агенція "Наш формат", видавництво "Часопис" (Львів) за підтримки ТСН.ua.

Володимир В’ятрович — кандидат історичних наук, вивчає історію українського визвольного руху, Другої світової війни та проблеми подолання наслідків тоталітарного минулого. Директор наукового центру в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

Навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Директор Галузевого архіву СБУ у 2008-2010 роках.

Очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Лауреат премії імені Василя Стуса за розкриття таємниць архівів радянської спецслужби від ЧК до КҐБ та актуальну публіцистичну працю "Історія з грифом "Секретно"", лауреат Форуму видавців у Львові — 2002, 2008, лауреат Книжкового рейтингу-2012 Національної спілки письменників України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.