Спецпроект

На музей Пінзеля державні кошти не надійшли

Дах музею Іоана Пінзеля у Львові, що на площі Митній, ремонтуватимуть за кошти міського бюджету. Державні кошти на ці роботи досі не надійшли.

Про це пише zaxid.net.

Як повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, цього року тут виконуватимуть ті види робіт, для яких не є важливими погодні умови: "Роботи не будуть залежати від погоди… Є проблема коштів, відсутності співфінансування. Ми чекали, що будуть державні кошти. Всі обіцяли, але сьогодні ні копійки нема".

Андрій Садовий додав, що у фінансистів є зауваження, мовляв, цей музей може почекати на кошти, які заблоковані у казначействі.

"Це не може чекати, це наша з вами пам’ять. Маючи Пінзеля, який є одним з кращих митців світу, виставка якого захоплювала у Луврі, ми не можемо не цінувати його у Львові", – сказав міський голова.

З міського бюджету на ремонт покрівлі музею виділили 2,9 млн грн.

Заміну даху музею обіцяють завершити через 4-5 місяців. Тут планують замінити мідне покриття даху, частково підсилити та замінити дерев’яні конструкції.

Дах музею Пінзеля у Львові мали почати реставрувати у серпні.

Музей Пінзеля — музей сакральної барокової скульптури Іоана Георга Пінзеля у Львові. Будівлю музею звели у ХVII столітті, тоді це був костел черниць-кларисок. Костел мав 11 вівтарів. У XVII столітті тричі страждав від воєн: у 1648, 1656 і 1672 роках. В середині XVIII століття його перебудували у стилі бароко. Після передачі Львова і Галичини у склад Австро-Угорщини монастир закрили, тут був склад тютюну, потім шпиталь. З 1945 року порожній костел кларисок передали у склад Львівської картинної галереї (тепер Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.