Спецпроект

На музей Пінзеля державні кошти не надійшли

Дах музею Іоана Пінзеля у Львові, що на площі Митній, ремонтуватимуть за кошти міського бюджету. Державні кошти на ці роботи досі не надійшли.

Про це пише zaxid.net.

Як повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, цього року тут виконуватимуть ті види робіт, для яких не є важливими погодні умови: "Роботи не будуть залежати від погоди… Є проблема коштів, відсутності співфінансування. Ми чекали, що будуть державні кошти. Всі обіцяли, але сьогодні ні копійки нема".

Андрій Садовий додав, що у фінансистів є зауваження, мовляв, цей музей може почекати на кошти, які заблоковані у казначействі.

"Це не може чекати, це наша з вами пам’ять. Маючи Пінзеля, який є одним з кращих митців світу, виставка якого захоплювала у Луврі, ми не можемо не цінувати його у Львові", – сказав міський голова.

З міського бюджету на ремонт покрівлі музею виділили 2,9 млн грн.

Заміну даху музею обіцяють завершити через 4-5 місяців. Тут планують замінити мідне покриття даху, частково підсилити та замінити дерев’яні конструкції.

Дах музею Пінзеля у Львові мали почати реставрувати у серпні.

Музей Пінзеля — музей сакральної барокової скульптури Іоана Георга Пінзеля у Львові. Будівлю музею звели у ХVII столітті, тоді це був костел черниць-кларисок. Костел мав 11 вівтарів. У XVII столітті тричі страждав від воєн: у 1648, 1656 і 1672 роках. В середині XVIII століття його перебудували у стилі бароко. Після передачі Львова і Галичини у склад Австро-Угорщини монастир закрили, тут був склад тютюну, потім шпиталь. З 1945 року порожній костел кларисок передали у склад Львівської картинної галереї (тепер Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького).

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.