Спецпроект

Скульптури Пінзеля не повернуться до музею, поки там не поремонтують дах

24 лютого останній день виставки скульптур Йогана Георга Пінзеля у Луврі. Тому з 26 лютого до 1 березня експерти-реставратори з України експозицію демонтують та запакують скульптури у спеціальні ящики для перевезень - повідомив головний хранитель фондів Львівської галереї мистецтв Ігор Хомин.

Про це пише Гал-інфо.

Ігор Хомин розповів, що вже є план реставрації музею Пінзеля у Львові, однак до того часу коли скульптури повернуться в Україну, там ще не встигнуть провести потрібні ремонтні роботи, зокрема ремонт даху.

"Ми вважаємо, що відреставровані роботи не можуть повертатися в музей, поки там нема належних умов для їх зберігання, тому є думка, що скульптури по приїзді розмістять у Галереї на вул. Стефаника. Зважаючи на те, що виставка триватиме ще місяць, є час для того, аби все обдумати", - розповів Ігор Хомин.

Відкриття виставки Пінзеля у Луврі відбулося 21 листопада. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, що входить у комплекс Лувру. Французьким глядачам демонструють роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, також скульптури з церков.

До Лувру із запланованих 28 експонатів в результаті поїхали 27 експонатів. Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія для експозиції так і не передала громада села Рукомиш Бучацького району, що на Тернопільщині.

Експозиція працює з 21 листопада 2012 року до 25  лютого 2013 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.