Спецпроект

На музей Пінзеля державні кошти не надійшли

Дах музею Іоана Пінзеля у Львові, що на площі Митній, ремонтуватимуть за кошти міського бюджету. Державні кошти на ці роботи досі не надійшли.

Про це пише zaxid.net.

Як повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, цього року тут виконуватимуть ті види робіт, для яких не є важливими погодні умови: "Роботи не будуть залежати від погоди… Є проблема коштів, відсутності співфінансування. Ми чекали, що будуть державні кошти. Всі обіцяли, але сьогодні ні копійки нема".

Андрій Садовий додав, що у фінансистів є зауваження, мовляв, цей музей може почекати на кошти, які заблоковані у казначействі.

"Це не може чекати, це наша з вами пам’ять. Маючи Пінзеля, який є одним з кращих митців світу, виставка якого захоплювала у Луврі, ми не можемо не цінувати його у Львові", – сказав міський голова.

З міського бюджету на ремонт покрівлі музею виділили 2,9 млн грн.

Заміну даху музею обіцяють завершити через 4-5 місяців. Тут планують замінити мідне покриття даху, частково підсилити та замінити дерев’яні конструкції.

Дах музею Пінзеля у Львові мали почати реставрувати у серпні.

Музей Пінзеля — музей сакральної барокової скульптури Іоана Георга Пінзеля у Львові. Будівлю музею звели у ХVII столітті, тоді це був костел черниць-кларисок. Костел мав 11 вівтарів. У XVII столітті тричі страждав від воєн: у 1648, 1656 і 1672 роках. В середині XVIII століття його перебудували у стилі бароко. Після передачі Львова і Галичини у склад Австро-Угорщини монастир закрили, тут був склад тютюну, потім шпиталь. З 1945 року порожній костел кларисок передали у склад Львівської картинної галереї (тепер Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького).

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.