Спецпроект

Маєток Енгельгардта відреставрують за 17 млн. гривень

Це наймасштабніша реконструкція будівлі за останні сто років.

Про це пишуть podrobnosti.ua.

У селі Будище на Черкащині взялися реставрувати маєток пана Енгельгарда, де свою юність провів Кобзар. У 16 років Тарас Шевченко потрапив у козачки до поміщика. У маєтку він не тільки прислужував, тут він учився малювати. Відтоді ця історична місцина сильно змінилася. Зараз реставратори намагаються повернути садибі первозданний вигляд.

Маєток має відкритися до дня народження Шевченка, тому реставрувальним бригадам доводиться працювати у кілька змін. Під час революції садиба майже повністю згоріла, її відновили на початку 20-х, у сімдесятих відкрили сільську школу. Від автентичного будинку тут залишилися лише стіни та фундамент. Головне завдання будівельників - відновити пам'ятку у початковому вигляді. На роботи з держбюджету виділили 17 мільйонів гривень. 9 березня 2014  у садибі планують урочисто відкрити музей Кобзаря.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.