Спецпроект

Маєток Енгельгардта відреставрують за 17 млн. гривень

Це наймасштабніша реконструкція будівлі за останні сто років.

Про це пишуть podrobnosti.ua.

У селі Будище на Черкащині взялися реставрувати маєток пана Енгельгарда, де свою юність провів Кобзар. У 16 років Тарас Шевченко потрапив у козачки до поміщика. У маєтку він не тільки прислужував, тут він учився малювати. Відтоді ця історична місцина сильно змінилася. Зараз реставратори намагаються повернути садибі первозданний вигляд.

Маєток має відкритися до дня народження Шевченка, тому реставрувальним бригадам доводиться працювати у кілька змін. Під час революції садиба майже повністю згоріла, її відновили на початку 20-х, у сімдесятих відкрили сільську школу. Від автентичного будинку тут залишилися лише стіни та фундамент. Головне завдання будівельників - відновити пам'ятку у початковому вигляді. На роботи з держбюджету виділили 17 мільйонів гривень. 9 березня 2014  у садибі планують урочисто відкрити музей Кобзаря.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.