Спецпроект

Павло Гудімов готує виставку радянських іграшок

З 18 грудня 2013 р. по 15 січня 2014 року в "Музеї історії міста Києва" – святкова та ностальгічна виставка «Радянська пластикова іграшка 1960–1980 рр.»

Про це пише day.kiev.ua.

Основна мета проекту – відтворити атмосферу українського дитинства 1960–1980 рр. Експозицію створюють на  основі приватних колекцій та експонатів фондів Державного музею іграшки Міністерства освіти і науки України. Серед них – улюблені вітчизняні іграшки, дитячі книжки, фарфорові статуетки.

Відвідувачам розкажуть дивовижні історії про створення українсьої Барбі, червоного коника, олов’яних солдатиків, ляльок-пупсів, ведмедика, лялькових героїв у національних костюмах. Аби ця "історія дитинства" стала впізнаваною і мала в собі "дух часу і місцевості", в експозиції також будуть представлені дитячі фотографії відомих людей. Свої фото вже люб’язно надали Ніна Матвієнко, Сергій Бубка, Ольга Сумська, Влад Троїцький, Джамала, Камалія, Гайтана, Влада Прокаєва, Дмитро Гордон, Олексій Шереметьєв, Федір Зернецький.

Відчуття повного занурення в атмосферу дитинства 60—80-х доповнить підбірка анімації та спеціально створений документальний фільм режисера Максима Вохіна "Портрет радянської іграшки", де ведеться "діалог" з іграшкою, а в світ старої іграшки потрапляє сучасна дитина.

Експозиція обіцяє зацікавити не тільки маленьких глядачів, а й гостей різних вікових категорій. Куратор проекту – Павло Гудімов, засновник арт-центру "Я Галерея".

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.