Спецпроект

Павло Гудімов готує виставку радянських іграшок

З 18 грудня 2013 р. по 15 січня 2014 року в "Музеї історії міста Києва" – святкова та ностальгічна виставка «Радянська пластикова іграшка 1960–1980 рр.»

Про це пише day.kiev.ua.

Основна мета проекту – відтворити атмосферу українського дитинства 1960–1980 рр. Експозицію створюють на  основі приватних колекцій та експонатів фондів Державного музею іграшки Міністерства освіти і науки України. Серед них – улюблені вітчизняні іграшки, дитячі книжки, фарфорові статуетки.

Відвідувачам розкажуть дивовижні історії про створення українсьої Барбі, червоного коника, олов’яних солдатиків, ляльок-пупсів, ведмедика, лялькових героїв у національних костюмах. Аби ця "історія дитинства" стала впізнаваною і мала в собі "дух часу і місцевості", в експозиції також будуть представлені дитячі фотографії відомих людей. Свої фото вже люб’язно надали Ніна Матвієнко, Сергій Бубка, Ольга Сумська, Влад Троїцький, Джамала, Камалія, Гайтана, Влада Прокаєва, Дмитро Гордон, Олексій Шереметьєв, Федір Зернецький.

Відчуття повного занурення в атмосферу дитинства 60—80-х доповнить підбірка анімації та спеціально створений документальний фільм режисера Максима Вохіна "Портрет радянської іграшки", де ведеться "діалог" з іграшкою, а в світ старої іграшки потрапляє сучасна дитина.

Експозиція обіцяє зацікавити не тільки маленьких глядачів, а й гостей різних вікових категорій. Куратор проекту – Павло Гудімов, засновник арт-центру "Я Галерея".

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.