Спецпроект

200-літню лікарню Шептицького у Львові не визнають пам’яткою

Активісти хочуть створити у будівлі музей медицини.

Про це пише zaxid.net.

Будівля лічниці на вул. Озаркевича, 4, яку львів’яни захищали від знесення, наразі не визнана пам’яткою. Але відповідні документи подано до відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації, повідомила начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко.

За її інформацією, будівля лічниці, якій понад 200 років, не має статусу пам’ятки. Документацію для внесення її до відповідного реєстру готують, аби подати до Мінкульту для прийняття рішення.

Водночас новіша будівля шпиталю Андрея Шептицького (збудована на початку ХХ століття), розташована поряд, статус пам’ятки має. Якщо і стару лічницю визнають пам’яткою, зносити її буде заборонено, додає чиновниця.

Експерт з охорони пам’яток Андрій Салюк розказав, що у Львівській обласній організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури розробили паспорт пам’ятки на вул. Озаркевича,4-4а.

Однак, наголошує він, пам’яткою потрібно вважати увесь комплекс шпиталю Шептицького на вул. Озаркевича,4: і новішу будівлю шпиталю, збудовану на початку ХХ століття (яке уже має статус місцевої пам’ятки), і будівлю першої лічниці, якій понад 200 років.

"Ці споруди є пам’яткою архітектури місцевого значення. Раніше рішенням міської влади частині пам’ятки надали адресу вул. Озаркевича,4а. Але це не означає, що зі зміною адреси ця споруда втратила свою цінність як пам’ятка. У реєстрі пам'яток також не сказано, що багатоповерхова споруда є пам’яткою, а мала (стара лічниця) – ні. Це все – елементи пам’ятки", – наголошує Андрій Салюк.

У тексті паспорта пам’ятки йдеться про те, що будівлі шпиталю імені митрополита Андрея Шептицького постали на найдавнішому земельному володінні василіянського монастиря Святого Юра. Автори документу наголошують, що будівля має як історичну й архітектурну цінність – стара лічниця є найдавнішою будівлею не лише шпиталю, але й західних околиць Святоюрського комплексу, яка походить щонайменше з кінця XVIII ст. і зберігає тогочасні стилістичні риси.

Зазначимо, одноповерхова будівля лічниці, яку передав під шпиталь Андрей Шептицький, останніми роками не використовувалась, руйнувалась від негоди. Однак її стан експерти оцінюють як задовільний. Водночас лікарське товариство у Львові неодноразово пропонувало відкрити там музей медицини.

Нагадаємо, приміщення лічниці, гаражі тощо, перебували у власності Львівської архиєпархії УГКЦ. Однак церква продала їх приватній структурі, яка перепродала їх теперішньому власнику – ТОВ "Розвиток нерухомості". А навесні цього року депутати Львівської міськради надали майже півгектара землі цьому ТОВ для забудови багатоповерхівки з підземним паркінгом. До цієї ділянки входить і лічниця. Мешканці сусідніх будинків і вул. Шептицьких, що межує з ділянкою, неодноразово виступали проти забудови.

У п’ятницю, 6 грудня, з’явилась інформація, що власник почав розбирати будівлю старої лічниці. Активісти львівського Євромайдану прийшли на вул. Озаркевича з пікетом. Роботи припинили. Як стверджують власники будівлі, робочі тут прибирали сміття.

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.