Борець із архівістами Чмирь став заступником голови АП

Своїми указами президент Віктор Янукович звільнив з займаної посади голову Сумської облдержадміністрації Юрія Чмиря. Іншим указом він призначив його на спеціально створену посаду заступника голови адміністрації президента.

Про це повідомляє УП з посиланням на президентську прес-службу.

В адміністрації Чмирь керуватиме гуманітарним напрямком і відповідатиме за комунікацію адміністрації з іншими органами влади та ЗМІ.

"Дії влади мають бути зрозумілими для простих громадян. Люди повинні знати, що влада робить і навіщо, і чого чекати у майбутньому, - пояснив своє призначення Чмирь. - Президент ставить перед нами завдання роз’яснювати громадянам кожен наш крок, бути відкритими для людей".

Згідно з рейтингом Кабміну, Чмирь порівняно з іншими керівниками областей працював найгірше.

Після розгону мирного мітингу на Майдані Незалежності 30 листопада Льовочкін написав заяву про відставку, однак Янукович її не задовольнив.

Як відомо, у грудні 2010 року Чмирь звільнив директора Державного архіву Сумської області Геннадія Іванущенка. Представники Центру досліджень визвольного руху заявили, що звільнення відбулося з порушенням законодавства і спробою влади цензурувати історію. Сумський архів тоді був єдиним із обласних, який повністю оцифрував усі (57 тисяч) актові записи про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.