Спецпроект

Документи про Тараса Шевченка будуть доступні в інтернеті

До 200-річчя від дня народження поета архівісти готують унікальну виставку. Вона відкриється 27 лютого 2014 року в Українському домі.

Про це пише ukurier.gov.ua.

Експонати нададуть Укрдержархів та музеї, де зберігаються документи про життя та творчість великого поета. Зокрема,  Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв представить автографи віршів "Бандуристе! Орле сизий..." (1840 рік), листування Шевченка з викладачем П. Корольовим та актором М. Щепкіним.

В архіві-музеї зберігаються також копії та фотокопії матеріалів про слідство щодо поета, про його смерть, а також документи про заборону видань "Кобзаря", вилучення збірки з вищих навчальних закладів та їх конфіскацію із книгарень Києва та інших міст (1911, 1914 роки), матеріали про пожертвування коштів на спорудження пам’ятника Шевченку в Києві за 1907—1917 роки.

Ще одна тематична добірка архівних документів відобразить життя закріпаченої родини Шевченків, складне дитинство Тараса. Окремо акцентується на постаті Павла Енгельгардта, на безправному становищі кріпаків. Інша частина експозиції сконцентрує документи, пов’язані з перебуванням Тараса  Шевченка в Україні в 1843—1847 pоках: спілкування з діячами української культури, робота над серією офортів "Живописна Україна".

Окрема група документів має висвітлити події, пов’язані зі смертю Поета, організацію його перепоховання на Чернечій горі. Завершальний пакет матеріалів покаже, як зберігалася пам’ять про Шевченка в Україні та за її межами після заборони його вшанування з нагоди 50-річчя смерті та 100-річчя від дня народження (1911, 1914).

Окремо слід відзначити роботу працівників державних архівів Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей у виявленні документів про Кобзаря. У них простежується, як всупереч діям царського режиму поширювалися твори Поета, а також показано цинічні диктаторські заборони на їхню публікацію, на облаштування могили, меморіальних музеїв та заходи зі вшанування пам’яті.

У планах архівістів та музейників — розміщення на сайті архіву електронного ресурсу "Шевченкіана аудіовізуальна", створення архівної колекції веб-сайтів "Слово про Кобзаря" тощо. На виставці в Українському домі вже можна буде отримати доступ до багатьох документів через Інтернет. 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.