Спецпроект

Документи про Тараса Шевченка будуть доступні в інтернеті

До 200-річчя від дня народження поета архівісти готують унікальну виставку. Вона відкриється 27 лютого 2014 року в Українському домі.

Про це пише ukurier.gov.ua.

Експонати нададуть Укрдержархів та музеї, де зберігаються документи про життя та творчість великого поета. Зокрема,  Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв представить автографи віршів "Бандуристе! Орле сизий..." (1840 рік), листування Шевченка з викладачем П. Корольовим та актором М. Щепкіним.

В архіві-музеї зберігаються також копії та фотокопії матеріалів про слідство щодо поета, про його смерть, а також документи про заборону видань "Кобзаря", вилучення збірки з вищих навчальних закладів та їх конфіскацію із книгарень Києва та інших міст (1911, 1914 роки), матеріали про пожертвування коштів на спорудження пам’ятника Шевченку в Києві за 1907—1917 роки.

Ще одна тематична добірка архівних документів відобразить життя закріпаченої родини Шевченків, складне дитинство Тараса. Окремо акцентується на постаті Павла Енгельгардта, на безправному становищі кріпаків. Інша частина експозиції сконцентрує документи, пов’язані з перебуванням Тараса  Шевченка в Україні в 1843—1847 pоках: спілкування з діячами української культури, робота над серією офортів "Живописна Україна".

Окрема група документів має висвітлити події, пов’язані зі смертю Поета, організацію його перепоховання на Чернечій горі. Завершальний пакет матеріалів покаже, як зберігалася пам’ять про Шевченка в Україні та за її межами після заборони його вшанування з нагоди 50-річчя смерті та 100-річчя від дня народження (1911, 1914).

Окремо слід відзначити роботу працівників державних архівів Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей у виявленні документів про Кобзаря. У них простежується, як всупереч діям царського режиму поширювалися твори Поета, а також показано цинічні диктаторські заборони на їхню публікацію, на облаштування могили, меморіальних музеїв та заходи зі вшанування пам’яті.

У планах архівістів та музейників — розміщення на сайті архіву електронного ресурсу "Шевченкіана аудіовізуальна", створення архівної колекції веб-сайтів "Слово про Кобзаря" тощо. На виставці в Українському домі вже можна буде отримати доступ до багатьох документів через Інтернет. 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.