Спецпроект

Британський музей історії розвідки ігнорує "досьє Сноудена"

Bletchley Park не збирається включати викриття екс-співробітника ЦРУ США до експозиції про кібербезпеку.

Про це пише ruvr.ru.

Депутати Британського парламенту Джуліан Хапперт ("Ліберальні демократи"), Рорі Стюарт і Домінік Рааб (Консервативна партія) заявили, що небажання визнати вплив на суспільство публікацій з "досьє Сноудена" про методи роботи сучасних розвідок Великобританії та США "загрожує підірвати репутацію" музею.

Проте офіційний представник Bletchley Park заявила, що музей і спонсор експозиції, яким виступає американський виробник антивірусних рішень McAfee, сповнені рішучості не включати "досьє Сноудена" в експозицію.

Депутати закликали музей звернути увагу на наслідки масової стеження з боку спецслужб. Але в Bletchley Park не схильні погоджуватися, побоюючись, що це "може мати на увазі підтримку дій Сноудена". 

Парламентарі у відповідь на подібні заяви звинуватили музей розвідки у спробі "відретушувати історію". "Це або історична виставка, або ні", - зазначив Домінік Рааб. Він вважажє, що викриття Сноудена - велика подія нашого часу, яка справила величезний вплив на дебати про стеження і право на приватне життя. 

Британський музей історії розвідки створено на базі секретного комплексу Bletchley Park в англійському графстві Бакінгемшир.

За часів Другої світової війни тут був центр радіорозвідки Великобританії. Його спеціалісти зламали шифрувальну машину нацистів Enigma.

Комплекс був попередником сучасної електронної розвідки королівства "Штаб урядового зв'язку" (GCHQ), що опинилася в центрі скандалу на тлі викриттів Сноудена. Наразі головою музею Bletchley Park є колишній глава служби зовнішньої розвідки Великобританії МІ-6 (2004-2009) сер Джон Скарлетт.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.