Спецпроект

У Національному художньому музеї навчатимуть "слухати" живопис

Урочисте відкриття виставки "Музика: побачити звук" відбудеться завтра.

Про це повідомляє namu.kiev.ua.

Уже восьмий рік поспіль Національний художній музей України в рамках програми "Живе мистецтво" готує масштабний виставковий просвітницький проект. Його мета - разом із глядачем вчитись бачити мистецтво і відкривати нові можливості для його розуміння. Цьогорічний проект виходить за межі традиційних музейних тем, оскільки присвячений взаємодії образотворчого мистецтва та музики.

Простір музею наповниться музикою. У різних її проявах і втіленнях. І це буде не просто фон для огляду картин. Музика стане повноцінним співрозмовником, у діалозі з яким сенс побачених образів може розкритися по-новому. Ми будемо намагатися чути музику в кольорах і бачити, як звучать полотна. Адже тільки на перший погляд музика й образотворче мистецтво ґрунтуються на різних принципах. Насправді, між ними дуже багато спільного - як в силі емоційного впливу, так і в формах, структурах та засобах.

Експозиція об'єднає три різні смислові групи. Перша з них - реалістична. Взаємодія музики й образотворчого мистецтва простежується на рівні сюжету і має цілком функціональне призначення: документація і фіксація. Друга група - імпресіоністична. У представлених творах значення сюжетно-подієвого компоненту зменшено. Роботи звертаються передусім до емоцій і настрою глядача подібно до того, як це робить музика. І третя, найбільша, присвячена структурам. Заперечуючи міметичність (тобто наслідування, "зображення життя у формах життя") як основоположний принцип образотворчого мистецтва, художники-авангардисти часто зверталися до музики як до зразкового неміметичного виду мистецтва. Це дозволило нарешті простежити певні структурні закономірності, єдині для всіх мистецтв і зокрема для музики та живопису.

В експозиції представлені твори художника і музиканта Григорія Світлицького, живописця Федора Манайла, Віктора Пальмова - дослідника кольоропису, авангардистки Соні Делоне та інших українських художників з колекції НХМУ, театральні ескізи Анатоля Петрицького та Олександра Хвостенка-Хвостова, а також музичні інструменти, з колекції МТМКУ.

У програмі відкриття: інтерактивна музична програма МИРОСЛАВИ КОТОРОВИЧ і камерного ансамблю ARTEХАТТА.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.