Спецпроект

Музей-квартира Тичини дарує киянам янголів

Представники закладу щодня виходять на вулиці міста і роздають фігурки перехожим.

Про це пише kreschatic.kiev.ua

Акція триватиме  до 5 січня 2014 року. Співробітники музею та волонтери вирізають фігурки янголів висотою 12-14 сантиметрів, потім прив'язують до них стрічки, так, щоб потім можна було одягнути їх на руку. Вироби можна використовувати і як закладки, ними можна прикрасити оселю. Щодня роздають  по 40-50 янголят.

В такий спосіб музей-квартира Павла Тичини намагається розширювати музейний простір, "виходячи" за межі приміщення, аби бути ближче до народу. За словами директора Тетяни Сосновської, музей поступово перетворюється в живе середовище: учасників екскурсій пригощають випічкою, а на вулицях співробітники роздають прапорці зі словами з поезії Тичини та пам’ятні календарі.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.