Померла жінка-символ громадянської війни в Іспанії. ФОТО

6 січня 2014-го у віці 94 років померла Марина Гінеста - дівчина, що стала символом Громадянської війни в Іспанії.

Про це повідомляє Товаришка.

Дівчині було 17 років, коли вона потрапила в об'єктив камери мексиканського фотокора Хуана Гусмана (Ганса Ґутмана).

Це фото стало одним із іконічних символів громадянської війни між республіканцями і франкістами.

Знімок було зроблено в Барселоні, через три дні після початку військового повстання правих сил проти Республіканського уряду, коли Марина стояла на терасі готелю "Колон".

Липень 1936 року. Барселона

Гінеста працювала перекладачкою в Союзі соціалістичної молоді - молодіжній організації Комуністичної і Соціалістичної робітничої партій Іспанії. Вона була членом Об'єднаної соціалістичної партії Каталонії (ОСПК).

Агітаційний плакат ОСПК часів Громадянської війни. Доброволець на тлі каталонського, червоного та іспанського прапорів

Ветеран республіканського руху дізналася про існування фото аж у 2006 році.

Молоду дівчину на фотографії упізнав Гарсіа Більбао. Прочитавши мемуари радянського кореспондента Михайла Кольцова, разом із яким дівчина фігурувала на іншій фотографії, Більбао з'ясував, що Хінеста Маріна (так Гусман підписав фото ) - насправді Марина Гінеста, яка після падіння Іспанської республіки і встановлення диктатури Франко була змушена емігрувати у Францію.

Травень 2008 року. Париж. Фото: Boris Zabiensky

Дивіться також:

Українці, які воювали проти комунізму в Іспанії

Українці, які воювали проти фашизму в Іспанії

Іспанський досвід примирення після Громадянської війни. ФОТО

Померла останній ветеран Першої світової війни

Всі матеріали за темою "Іспанія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.