АНОНС: презентація книжки "Іноземці про українських політв'язнів"

У Києві відбудеться презентація та обговорення книжки "Іноземці про українських політв’язнів: Спогади".

Ідеться про унікальну добірку спогадів 25 іноземців (росіян, євреїв, вірмен, естонців, австрійця, литовця, італійця та інших) про українських політв'язнів, разом з якими протягом 1950-1980-х рр. вони відбували покарання в Омських, Мордовських і Пермських концтаборах, у Владімірській тюрмі, на Печорі, в ГУЛазі та інших місцях СРСР

Як зауважує в передмові до видання Євген Сверстюк, ці тексти засвідчують непересічну особливість табірного життя, коли "на першому плані стоїть людська порядність, що перекриває міжнаціо­нальні бар'єри".

Книжка просякнута не лише багатим фактографічним матеріалом, а й інтимними спостереженнями очевидців, завдяки яким можемо краще усвідомити всю палітру тогочасних трагічних реалій, попри які люди вистояли в боротьбі за свободу нашого народу.

Час і місце заходу: 18 лютого, 18:30. м. Київ, вул. Лисенка, 3, книгарня "Є" (метро "Золоті ворота").

Видання адресовано дослідникам, викладачам, студентам, широ­кому колу читачів, які цікавляться новітньою історією боротьби укра­їнського народу за Незалежність.

 

До слова запрошені багаторічний в'язень радянських таборів Євген Сверстюк, упорядниця книги Олена Голуб.

Модеруватиме презентацію директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків.

Вхід вільний.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.