На Львівщині демонтували пам'ятник Кутузову. ФОТО

У Бродах (Львівська область) комунальники демонтували пам'ятник полководцю Російської імперії Михайлу Кутузову, розташований у сквері навпроти Педагогічного коледжу імені Шашкевича.

Про це повідомляє ZIK.

За подією спостерігали депутати та громадськість міста, перехожі.

Спочатку з допомогою автокрана зняли погруддя полководця, а згодом –  і постамент.

Таким чином було виконано рішення Бродівської міськради, прийняте у грудні 2013 року у відповідь на звернення політв'язня Ігоря Калинця, в якому він закликав встановити на місці пам'ятника Кутузову в монумент "комусь із видатних українців".

 

На віче в Бродах громада ініціювала встановлення на цьому місці пам'ятника загиблим Героям Майдану.

Пам'ятник Кутузову у Бродах було встановлено навпроти тодішнього педучилища у 1974 році.

Бетонні частини пам'ятника Кутузову відвезли відправили на територію КП "Броди", де він зберігатиметься до кращих часів. Подальшу долю знесеного пам'ятника має вирішити громадськість міста.

Михайло Голеніщев-Кутузов (1745-1813) - генерал-фельдмаршал Російської імперії, відзначився у війнах з Османською імперією і наполеонівською Францією.

Дивіться також: "Русское Единство" вважає, що Кутузов звільняв Крим від фашистів. ВІДЕО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.