Спецпроект

Музейники і Самооборона беруть під захист культурну спадщину

Працівники українських музеїв та громадянські активісти створили національну секцію міжнародної організації Blue Shield ("Блакитний щит"), яка захищає культурні пам'ятки та цінності.

Про це повідомляється на сторінці Facebook Українського національного комітету Блакитного щита.

Наразі організація "Blue Shield Ukraine" спільно з Самообороною Майдану взяли під охорону кілька десятків київських музеїв.

Пізніше до охорони долучили також і державні бібліотеки.

До акції з охорони культурної спадщини закликають долучатися ті бібліотеки та музеї, які ще не приєдналися до національного комітету Блакитного щита.

 У багатьох європейських країнах Блакитним щитом позначаються культурні об'єкти, занесені в реєстр пам'яток національного значення

Активісти просять негайно повідомляти про випадки пошкодження або руйнації музеїв, пам'яток культури, архітектури, мародерства, вивезення цінностей в Києві для оперативного реагування Блакитного щита та Самооборони Майдану - на ФБ-сторінку або на гарячу лінію Самооборони: 097 820 68 63.

Наголошується на тому, щоб інформація була перевіреною.

Однією з причин створення національного комітету Блакитного щита називають погром у фондосховищах Музею історії Києва, який стався в ніч з 18 на 19 лютого на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Blue Shield ("Блакитний щит") - міжнародна організація при ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам'яток та визначних місць) для захисту світової культурної спадщини, якій загрожують війни і природні катастрофи.

Організацію називають "культурним Червоним Хрестом", який керується положеннями Гаазької конвенції (1954) про захист культурних надбань у випадку збройних конфліктів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.