Частина російських істориків підтримує агресію у Крим та "Малоросію"

Російські науковці, в тому числі й кандидати історичних наук, підтримали окупацію Криму військами РФ, підписавши "звернення російської громадськості до наукової та творчої інтелігенції".

Про це у Facebook повідомила провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Оксана Юркова.

Укладачем звернення під назвою "Підтримаємо братський український народ!" є такий собі "М.Ю.Кобилінскій".

"Чи могли ми подумати, що доживемо до такого часу, коли російське місто Севастополь стане російським? - пише він. - Дожили! По країні прокотилася хвиля підйому патріотичних почуттів. 24 роки принижували російський народ. І ось воно повернулося, забуте відчуття гордості за країну".

Звернення закликає громадян РФ підтримати Кремль.

"Російські люди в Севастополі, в Криму, в Одесі, в Донецьку, в Харкові піднімаються на боротьбу з бандерівським нацизмом, - ідеться у зверненні. - Нацисти викривають себе фанатичними вигуками: "Слава Україні! Хероями слава!", як це робили гітлерівці . 

Автори звернення стверджують, що в Україні відбувається "насильницька українізація російського населення", зносяться пам'ятники радянським воїнам-визволителям, а Київ "намагаються позбавити високого звання міста-героя".

Підписанти закликають російську владу "проводити рішучу і незалежну політику в інтересах Росії, не звертаючи уваги на стогони західних політиків-русофобів" і заявляють про свою підтримку такої політики.

"Здати Малоросію і Крим - означає зрадити пам'ять наших дідів і прадідів! - ідеться у зверненні. - Коли у сусідів пожежа, то всі поспішають до них на допомогу. Ми повинні всі об'єднатися для всебічної ... допомоги братнім народам України, які зазнали нападу нацистів і бандитів-погромників".

Під зверненням уже підписалися сотні росіян, в тому числі й науковці, серед них багато істориків.

"Шкода, що серед підписантів багато нібито (якщо судити по званнях) професійних істориків, - коментує звернення Оксана Юркова. - Це спантеличує, бо ставить під сумнів їхню кваліфікацію (зазвичай вчені-історики оперують набагато більшим понятійним апаратом, ніж у цьому "зверненні", перевіряють і аналізують факти, зіставляючи велике число різноманітних джерел, а не тільки покладаються на трансльовану російськими телеканалами пропаганду)". 

За словами українського науковця, професійні історики володіють такими категоріями , як "демократія" , "суверенітет" і "невтручання у внутрішні справи суверенної країни", а також концептом "політична нація".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.