Російські історики протестують проти звільнення професора Зубова

Російські історики та вузівські викладачі протестують проти загрози звільнення доктора історичних наук, професора кафедри філософії Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) Андрєя Зубова з політичних мотивів.

Про це повідомляє "Университетская солидарность".

За словами авторів звернення, хоча мотиви звільнення прямо названі не були, керівництво МГИМО дало зрозуміти, що причиною є антивоєнна стаття Зубова "Це вже було", в якій констатується:

"Ми на порозі повного руйнування системи міжнародних договорів, економічного хаосу та політичної диктатури. Ми на порозі війни з нашим найближчим, спорідненим народом України, різкого погіршення відносин з Європою і Америкою, на порозі холодної, а, можливо, і гарячої війни з ними..."

"Ми, історики та вузівські викладачі, можемо мати найрізноманітніші переконання та політичні погляди і розходитися в оцінках нинішніх подій в Україні, - йдеться у зверненні. - Але звільнення нашого колеги за висловлені ним у статті оцінки і застереження має бути засуджене всіма членами професійної історичної та викладацької спільноти Росії".

Під зверненням підписалося кількасот науковців із РФ.

Про звільнення Андрєя Зубова повідомлялося 3 березня.

Після цього Київський національний університет імені Шевченка запросив Зубова на посаду професора Інституту міжнародних відносин КНУ.

Тим часом частина російських істориків підписалася під зверненням до наукової інтелігенції, в якому схвалюється окупація Кремлем частини України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.