Спецпроект

З Банкової в Музей Ханенків повернули картин на 28 мільйонів

До Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків повернено десять художні полотна вартістю понад 28 млн грн.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Із 2013 року художні полотна світових живописців перебували в представницьких приміщеннях резиденції президента на вул. Банковій, 10 (Будинок із химерами).

"Найдорожчою картиною, яка прикрашала державну резиденцію президента, стала робота одного з представників французького класицизму, художника, що творив у стилі рококо, - Ніколи Ланкре.

Його картину "Галантна сцена" експерти оцінюють майже у 20 млн грн", - зазначили в Мінкультурі.

Серед повернених картин також - "Крамниця" (XVIII ст.) голландського живописця Герарда Доу, яка оцінюється в 4,3 млн грн, і "Пейзаж" ( XVIII- XIX ст.) угорського художника Пал Сінет-Мерше, вартістю 4 млн грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.