КРИМСЬКІ ТАТАРИ ПРОСЯТЬ КИЇВ ПРО СТАТУС КОРІННОГО НАРОДУ

Меджліс і всі кримські татари очікують від української влади визнання за кримськими татарами статусу корінного народу.

Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу [представницького органу кримських татар - ІП] Наримана Джеляла.

"Ми знаємо, що російська влада готує анексію Криму. Тому ми звернулися до парламенту України із закликом визнати статус корінного народу за кримськими татарами і негайно забезпечити вільне волевиявлення кримських татар", – зазначив Джелял.

Він додав, що формою забезпечення прав кримськотатарського народу на самовизначення може стати всеукраїнський референдум.

За словами заступника голови Меджлісу, незважаючи на те, яким буде подальший розвиток подій в Криму, таке рішення забезпечить присутність української державності на Кримському півострові.

"Кримські татари є послідовними захисниками суверенності та територіальної цілісності України, тому ми звернулися до українського парламенту, українського народу надати нам можливість зміцнити свій статус, статус корінного народу, визнати цей статус в Україні рішенням Верховної Ради України, - наголосив Джелял. - Для того щоб ми, зміцнившись, могли відстоювати українську державність, українську суверенність в Криму".

Як відомо, розпущений Верховною Радою України парламент Криму сьогодні проголосив регіон "незалежною державою" – Республікою Крим – і звернувся до Російської Федерації з пропозицією прийняти її до складу Росії.

За даними самопроголошеної кримської влади, на вчорашньому "референдумі" за приєднання до Росії висловилися майже 97% тих, хто взяв участь у голосуванні. Україна і міжнародна спільнота називають "референдум" нелегітимним. З кінця лютого Росія проводить військову окупацію Криму.

У вересні 2013 року директор Центрального музею Тавриди (головного бюджетного закладу півострова) Андрій Мальгін випустив книгу, у якій назвав російських козаків, які пішли служити Гітлеру, "кримськотатарськими добровольцями".

У червні 2013 року у Криму за бюджетні кошти випустили посібник для шкіл, де стверджувалося, що під час Другої світової кримські татари "поголовно перейшли на бік ворога".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв виправдав сталінську депортацію 1944 року, звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ. За два тижні Андрєєва змінили на іншого генконсула.

У 2012 році лідер КПУ Петро Симоненко заявив, що депортація Сталіним кримських татар - це благо для кримськотатарського народу.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.