КРИМСЬКІ ТАТАРИ ПРОСЯТЬ КИЇВ ПРО СТАТУС КОРІННОГО НАРОДУ

Меджліс і всі кримські татари очікують від української влади визнання за кримськими татарами статусу корінного народу.

Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу [представницького органу кримських татар - ІП] Наримана Джеляла.

"Ми знаємо, що російська влада готує анексію Криму. Тому ми звернулися до парламенту України із закликом визнати статус корінного народу за кримськими татарами і негайно забезпечити вільне волевиявлення кримських татар", – зазначив Джелял.

Він додав, що формою забезпечення прав кримськотатарського народу на самовизначення може стати всеукраїнський референдум.

За словами заступника голови Меджлісу, незважаючи на те, яким буде подальший розвиток подій в Криму, таке рішення забезпечить присутність української державності на Кримському півострові.

"Кримські татари є послідовними захисниками суверенності та територіальної цілісності України, тому ми звернулися до українського парламенту, українського народу надати нам можливість зміцнити свій статус, статус корінного народу, визнати цей статус в Україні рішенням Верховної Ради України, - наголосив Джелял. - Для того щоб ми, зміцнившись, могли відстоювати українську державність, українську суверенність в Криму".

Як відомо, розпущений Верховною Радою України парламент Криму сьогодні проголосив регіон "незалежною державою" – Республікою Крим – і звернувся до Російської Федерації з пропозицією прийняти її до складу Росії.

За даними самопроголошеної кримської влади, на вчорашньому "референдумі" за приєднання до Росії висловилися майже 97% тих, хто взяв участь у голосуванні. Україна і міжнародна спільнота називають "референдум" нелегітимним. З кінця лютого Росія проводить військову окупацію Криму.

У вересні 2013 року директор Центрального музею Тавриди (головного бюджетного закладу півострова) Андрій Мальгін випустив книгу, у якій назвав російських козаків, які пішли служити Гітлеру, "кримськотатарськими добровольцями".

У червні 2013 року у Криму за бюджетні кошти випустили посібник для шкіл, де стверджувалося, що під час Другої світової кримські татари "поголовно перейшли на бік ворога".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв виправдав сталінську депортацію 1944 року, звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ. За два тижні Андрєєва змінили на іншого генконсула.

У 2012 році лідер КПУ Петро Симоненко заявив, що депортація Сталіним кримських татар - це благо для кримськотатарського народу.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.