У Криму випустили підручник про те, що татари - посібники нацистів

У Криму на бюджетні кошти випустили книгу, яка містить антитатарські та ксенофобські висловлювання, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу на півострові.

Кримські татари вже готують звернення до прокуратури, повідомляють Крим.Коментарі із посиланням на 15minut.org.

Так, в одному з розділів книги містяться звинувачення на адресу кримських татар, які нібито в роки Другої світової війни "поголовно перейшли на бік ворога".

Автори назвали "посібницею окупантів" навіть легендарну розвідницю Аліме Абденнанову, яка після довгих катувань була розстріляна фашистами. Ця кримська татарка була удостоєна ордена Червоного Прапора.

Видання вийшло за фінансової підтримки деяких спонсорів і місцевого бюджету. З районної скарбниці на підготовку та друк книги було виділено 15 500 гривень.

У презентації видання мали взяти особисту участь керівники Кіровського району, а всі 1 200 примірників книги планувалося найближчим часом розповсюдити по школах району.

Пізніше стало відомо, що на весь тираж цієї книги накладено арешт.

За словами голови Кіровської райради Михайла Іванова, який оплатив частину витрат на підготовку та друк цього видання, наразі видання не поширюється. Влада району ще не знає, що далі робити з книгою.

За словами Іванова, зміст книги шокував і голову Кіровської райдержадміністрації Олега Гордєєва. "Коли Гордєєв вперше відкрив книгу, у нього очі попливли вгору. Для чого?! Для нас з Гордєєвим неприємна ця ситуація", – сказав Іванов.

Голова райради повідомив, що з автором видання влада планує провести зустріч, на яку запросять і представників кримськотатарського народу.

Як відомо, у квітні 2013 року у школах Донбасу спробували розповсюджувати посібник, у якому на вигаданих прикладах розповідалося про нібито історичну ворожнечу "шахтарів" і "хохлів".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ. За два тижні Андрєєва замінили на іншого генконсула.

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Інші матеріали за темою "Освіта"

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.