У Криму випустили підручник про те, що татари - посібники нацистів

У Криму на бюджетні кошти випустили книгу, яка містить антитатарські та ксенофобські висловлювання, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу на півострові.

Кримські татари вже готують звернення до прокуратури, повідомляють Крим.Коментарі із посиланням на 15minut.org.

Так, в одному з розділів книги містяться звинувачення на адресу кримських татар, які нібито в роки Другої світової війни "поголовно перейшли на бік ворога".

Автори назвали "посібницею окупантів" навіть легендарну розвідницю Аліме Абденнанову, яка після довгих катувань була розстріляна фашистами. Ця кримська татарка була удостоєна ордена Червоного Прапора.

Видання вийшло за фінансової підтримки деяких спонсорів і місцевого бюджету. З районної скарбниці на підготовку та друк книги було виділено 15 500 гривень.

У презентації видання мали взяти особисту участь керівники Кіровського району, а всі 1 200 примірників книги планувалося найближчим часом розповсюдити по школах району.

Пізніше стало відомо, що на весь тираж цієї книги накладено арешт.

За словами голови Кіровської райради Михайла Іванова, який оплатив частину витрат на підготовку та друк цього видання, наразі видання не поширюється. Влада району ще не знає, що далі робити з книгою.

За словами Іванова, зміст книги шокував і голову Кіровської райдержадміністрації Олега Гордєєва. "Коли Гордєєв вперше відкрив книгу, у нього очі попливли вгору. Для чого?! Для нас з Гордєєвим неприємна ця ситуація", – сказав Іванов.

Голова райради повідомив, що з автором видання влада планує провести зустріч, на яку запросять і представників кримськотатарського народу.

Як відомо, у квітні 2013 року у школах Донбасу спробували розповсюджувати посібник, у якому на вигаданих прикладах розповідалося про нібито історичну ворожнечу "шахтарів" і "хохлів".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ. За два тижні Андрєєва замінили на іншого генконсула.

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Інші матеріали за темою "Освіта"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.