Історик з Небесної Сотні. Шукають свідків загибелі і хочуть видати книгу

Колеги застреленого 20 лютого на Інститутській викладача історії УКУ Богдана Сольчаника шукають тексти науковця, щоб видати збірник праць. Родичі Богдана шукають свідків його убивства.

"Друзі, у нас є мрія протягом року видати книгу з працями воїна небесної сотні Богдана Сольчаника", - повідомив у своєму Facebook Володимир Стецик.

Створено окрему скриньку, на яку автори ініціативи просять надсилати матеріали Богданового авторства: bsmemorialbook@gmail.com.

"Будемо вдячні за кожну статтю чи замітку", пишуть організатори.

Стецик наводить уривок доповіді Богдана від листопада 2005 року на тему примирення всередині нації.

Тим часом родичі історика шукають свідків його загибелі. Про це у Facebook повідомила сестра Богдана Сольчаника Віра Гой.

"На фото - мій брат, Богдан Сольчаник, - написала Віра. - Загинув від кулі снайпера 20 лютого орієнтовно о 08:35-09:00".

 Богдан Сольчаник. Фото: facebook.com/vira.hoy

Пізніше свідок повідомив Вірі, що у Богдана стріляли, коли він був на низькій барикаді біля Сбербанку (на Майдані, на початку Інститутської вулиці), приблизно о 9:05-9:15 (20 лютого).

"Шукаю свідків його вбивства, тих, хто був у ці хвилини поруч, - пише сестра історика. - Можливо, також знайдуться відео- та фотоматеріали, зроблені приблизно у цей час біля барикади. Буду вдячна за перепост і будь-яку інформацію".

Контакт: (097) 993-41-50 або через ФБ - facebook.com/vira.hoy.

Як відомо, Богдан Сольчаник загинув під час протестів на Майдані 20 лютого 2014 року.

Викладач кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету у Львові, він працював над дисертацією на тему "Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965-2006 рр.".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.