На Майдані убито історика

Під час акцій протесту на Майдані застрелено Богдана Сольчаника, викладача Українського католицького університету.

Про це повідомляє Credo з посиланням на головного редактора часопису "Патріярхат" Анатолія Бабинського. Така інформація також прозвучала в прямому ефірі Hromadske.tv.

Богдан Сольчаник працював на кафедрі нової та новітньої історії України УКУ. У 2013 році працював над дисертацією на тему "Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965-2006 роки".

Богдан Сольчаник

Він закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім.Франка у 2006 році (бакалаврат) і міждисциплінарний центр магістерських програм з соціології та культурології ЛНУ (магістерка).

Історик був учасником багатьох наукових конференцій, а також співорганізатором Лаврівської літньої школи для студентів програми Міжінституційних індивідуальних гуманітарних студій (Лаврівський монастир на Львівщині).

Загалом підтверджено сьогоднішню смерть більше 10 протестувальників від вогнепальної зброї.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.