На Майдані убито історика

Під час акцій протесту на Майдані застрелено Богдана Сольчаника, викладача Українського католицького університету.

Про це повідомляє Credo з посиланням на головного редактора часопису "Патріярхат" Анатолія Бабинського. Така інформація також прозвучала в прямому ефірі Hromadske.tv.

Богдан Сольчаник працював на кафедрі нової та новітньої історії України УКУ. У 2013 році працював над дисертацією на тему "Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965-2006 роки".

Богдан Сольчаник

Він закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім.Франка у 2006 році (бакалаврат) і міждисциплінарний центр магістерських програм з соціології та культурології ЛНУ (магістерка).

Історик був учасником багатьох наукових конференцій, а також співорганізатором Лаврівської літньої школи для студентів програми Міжінституційних індивідуальних гуманітарних студій (Лаврівський монастир на Львівщині).

Загалом підтверджено сьогоднішню смерть більше 10 протестувальників від вогнепальної зброї.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.