У Львові - наукова школа про місто і міський простір

1-8 липня 2014 р. у Львові проходитиме Шоста міжнародна літня школа суспільних наук в Україні.

Про це повідомляє Центр міської історії.

Шоста міжнародна літня школа суспільних наук намагатиметься представити місто як ключовий аспект у питаннях приналежності, місця, влади та пересікання суспільства й держави у міському просторі.   

Мета літньої школи – розглянути місто із погляду різних суспільних наук та суміжних галузей, а саме: історії, соціології, антропології, політології, економіки, архітектури та урбаністики.

Наша регіональна перспектива – це колишній Радянський Cоюз, Центральна, Східна й Південно-Cхідна Європа. Школа переважно зосереджується на ХХ і ХХІ сторіччях, але теми, пов’язані із ХІХ сторіччям, теж запрошуються.   

Літня школа є міждисциплінарною і відбувається у форматі семінарів. Кожен учасник представить варіант власної доповіді, який попередньо буде прочитаний учасниками і експертами, та отримає коментарі від українських і закордонних науковців та інших учасників.

Літня школа відкрита для аспірантів та молодих науковців (до шести років після захисту дисертації). Особливо вітаються теми із галузі теоретичних та емпіричних досліджень. Робоча мова літньої школи – англійська.

Як подати заявку?

Для участі в літній школі потрібно надіслати заявку учасника (що включає опис наукового проекту на 500 слів) і додати свій життєпис. Бажано також надіслати  взірець науково письма, як-от конференційну доповідь, розділ із дисертації чи публікацію (не обов’язково).

Заявки потрібно надсилати електронною поштою на адресу ukrainesummerschool@gmail.com до 15 квітня 2014 р.

Заявку учасника можна отримати за адресою ukrainesummerschool@gmail.com або завантажити тут.

Організатори:

Кафедра українських студій Оттавського університету (Канада)
Фундація ім. Володимира-Юрія Даниліва (Канада)
Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Україна)
УніверситетПариж-Захід - Нантер-ла-Дефанс (Франція)
Французько-Білоруський Центр Європейських студій (Білорусь)
Вища школа соціальних наук (EHESS) (Франція)

Дивіться також: "Львів пострадянський - місто, про яке не хочуть знати"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.