Спецпроект

У музеї історії презентують книгу про пам'ятник Шевченку в Києві

У Музеї історії Києва відбудеться презентація книги Олександра Кучерука "Пам’ятник Тарасові Шевченку перед Київським університетом".

Про це ІП повідомили у Музейно-виставковому центрі "Музей історії Києва".

Історія створення пам’ятника Тарасові Шевченку у Києві драматична. Спочатку він мав стояти біля Михайлівського монастиря, але влада на тому місці встановила пам’ятник княгині Ользі, який, правда, невдовзі було знищено.

Замість нього у 1921 році навіть було закладено перший камінь пам’ятника Т.Шевченку, але на тому й зупинились.

До справи повернулись після перенесення столиці з Харкова до Києва у 1934 році. Визначили – бути пам’ятнику Кобзареві у парку Воровського перед Київським університетом. Розібрали постамент пам’ятника цареві Миколі Палкіну і віддали той камінь для встановлення надгробка голові Центральної Ради М.Грушевському. А Шевченків монумент доручили перевіреним Харковом російському скульптору М.Манізеру та архітектору Й.Левінсону.

Перша спроба вийшла невдалою, скульптуру привезли, подивилися і забракували та й віддали у Канів на могилу Кобзаря, а автори за рік зробили новий варіант. 6 березня 1939 року відбулось відкриття пам’ятника.

Книга "Пам’ятник Тарасові Шевченку перед Київським університетом" випущена у серії "Київські пам’ятники" Фундацією імені О.Ольжича.

Час і місце заходу: 21 березня 2014 року о 17:00. Київ, вулиця Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.