Спецпроект

У музеї історії презентують книгу про пам'ятник Шевченку в Києві

У Музеї історії Києва відбудеться презентація книги Олександра Кучерука "Пам’ятник Тарасові Шевченку перед Київським університетом".

Про це ІП повідомили у Музейно-виставковому центрі "Музей історії Києва".

Історія створення пам’ятника Тарасові Шевченку у Києві драматична. Спочатку він мав стояти біля Михайлівського монастиря, але влада на тому місці встановила пам’ятник княгині Ользі, який, правда, невдовзі було знищено.

Замість нього у 1921 році навіть було закладено перший камінь пам’ятника Т.Шевченку, але на тому й зупинились.

До справи повернулись після перенесення столиці з Харкова до Києва у 1934 році. Визначили – бути пам’ятнику Кобзареві у парку Воровського перед Київським університетом. Розібрали постамент пам’ятника цареві Миколі Палкіну і віддали той камінь для встановлення надгробка голові Центральної Ради М.Грушевському. А Шевченків монумент доручили перевіреним Харковом російському скульптору М.Манізеру та архітектору Й.Левінсону.

Перша спроба вийшла невдалою, скульптуру привезли, подивилися і забракували та й віддали у Канів на могилу Кобзаря, а автори за рік зробили новий варіант. 6 березня 1939 року відбулось відкриття пам’ятника.

Книга "Пам’ятник Тарасові Шевченку перед Київським університетом" випущена у серії "Київські пам’ятники" Фундацією імені О.Ольжича.

Час і місце заходу: 21 березня 2014 року о 17:00. Київ, вулиця Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.