В'ятрович розповів про перші кроки в Інституті нацпам'яті

Новий керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович вважає, що політика історичної пам’яті — це запобіжник від застосування в Україні авторитарних і тоталітарних практик.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби Центру досліджень визвольного руху.

На думку В'ятровича, нещодавнє злочинне застосування владою зброї проти мирних демонстрантів є наслідком того, що Україна впродовж 23 років так і не переосмислила минуле і не визначила інструментів подолання наслідків тоталітаризму, не засудила його злочинів.

Тому одним із перших завдань нового керівництва є створення Архіву національної пам’яті, який дасть можливість вивести з-під відання сучасних спецслужб та правоохоронних органів (СБУ, МВС, СЗР) архіви карально-репресивної системи Радянського союзу.

""Цивільність" таких документів забезпечить сталу політику відкритого доступу до них, - заявив новопризначений голова УІНП. - Це важливо, адже вони показують справжню ситуацію в роки панування тоталітарного режиму, особливості його функціонування... Врешті-решт, знання — це запобіжник від повторення злочинів тоталітаризму в сьогоденні".

Також В'ятрович заявив про плани реформування інституту за зразком роботи подібних структур в інших посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи.

"Це органи державної влади зі спеціальним статусом, робота з архівами каральних спецслужб, інформування суспільства про результати наукових досліджень минулого, робота з місцями пам’яті (пам’ятники, музеї, могили людей — жертв репресій, учасників воєн, борців за незалежність)", - наголосив голова УІНП.

За словами історика, завдання УІНП - зробити все, аби кожен мав доступ до фактів, на базі яких робитиме власні висновки, "не нав’язані ніким, особливо державою".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.