У МИКОЛАЄВІ ВІДНОВЛЮЮТЬ ПАМ'ЯТНИК ЛЕНІНУ

У Миколаєві влада відновлює знесений пам'ятник Леніну.

Про це повідомила пресс-служба облради.

У вівторок голова облради Тарас Кремінь та в.о. міського голови Юрій Гранатуров провели у "Старофлотських казармах" оперативну нараду стосовно ходу робіт з реставрації пам’ятника Леніну. Зараз він зберігається у краєзнавчому музеї.

 "Яким би чином не змінювалося наше ставлення до тих чи інших історичних подій чи постатей, але вандалізму у цивілізованому місті не має бути місця", - заявили депутати.

Усі необхідні підготовчі роботи по реставрації пам’ятника вже завершено, і вже в середу бригада фахівців розпочинає реставрацію скульптури.

Очільники Миколаївщини пообіцяли порадитися з місцевою громадою.

"За нашими розрахунками, не пізніше 15 травня ми зможемо повернути статуї попередній вигляд, після цього ми винесемо на розсуд громади подальшу долю цього монументу, з’ясуємо, де саме хотіли б його бачити миколаївці", - пообіцяв Гранатуров.

Як відомо, пам'ятник Леніну на головній площі у Миколаєві скинули з постаменту під час протестної акції 22 лютого.

Після того, як комунальникам не вдалося краном підняти пам'ятник, його просто зіштовхнули автомобілем, внаслідок чого у Леніна відвалилась голова. На місце пам'ятника встановили прапор України.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.