У МИКОЛАЄВІ ВІДНОВЛЮЮТЬ ПАМ'ЯТНИК ЛЕНІНУ

У Миколаєві влада відновлює знесений пам'ятник Леніну.

Про це повідомила пресс-служба облради.

У вівторок голова облради Тарас Кремінь та в.о. міського голови Юрій Гранатуров провели у "Старофлотських казармах" оперативну нараду стосовно ходу робіт з реставрації пам’ятника Леніну. Зараз він зберігається у краєзнавчому музеї.

 "Яким би чином не змінювалося наше ставлення до тих чи інших історичних подій чи постатей, але вандалізму у цивілізованому місті не має бути місця", - заявили депутати.

Усі необхідні підготовчі роботи по реставрації пам’ятника вже завершено, і вже в середу бригада фахівців розпочинає реставрацію скульптури.

Очільники Миколаївщини пообіцяли порадитися з місцевою громадою.

"За нашими розрахунками, не пізніше 15 травня ми зможемо повернути статуї попередній вигляд, після цього ми винесемо на розсуд громади подальшу долю цього монументу, з’ясуємо, де саме хотіли б його бачити миколаївці", - пообіцяв Гранатуров.

Як відомо, пам'ятник Леніну на головній площі у Миколаєві скинули з постаменту під час протестної акції 22 лютого.

Після того, як комунальникам не вдалося краном підняти пам'ятник, його просто зіштовхнули автомобілем, внаслідок чого у Леніна відвалилась голова. На місце пам'ятника встановили прапор України.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.