У Києві показують портрет Шевченка, який побував у космосі

У Києві почалися святкові заходи, присвячені Дню Космонавтики, Дню працівників ракетно-космічної галузі України та 80-ій річниці з дня народження Юрія Гагаріна.

Про це повідомляє прес-служба Київського планетарію ATMASFERA 360.

Час і місце: з 8 по 13 квітня 2014 року в Київському планетарії (вул. Велика Васильківська, 57/3), метро "Олімпійська".

Наразі відбулася презентація портрету Тараса Шевченка, який побував на орбіті Землі під час польоту Леоніда Каденюка в 1997 році.

Можна переглянути експонати з приватної колекції, присвяченої Юрію Гагаріну (атрибутика, сувенірна продукція того часу, автограф, листівки тощо).

9 квітня об 11:30 - презентація проекту "Український студентський мікросупутник".

12 та 13 квітня відбудуться спеціальні покази "унікальних сферичних фільмів" про космос: "Космонавт" та "Розквіт космічної ери".

Ініціатор акції: Українського молодіжне аерокосмічне об’єднання "Сузір’я".

Сферичний кінотеатр і цифровий планетарій ATMASFERA 360, створений на базі Київського Планетарію - один з найбільших і найсучасніших планетаріїв-кінотеатрів у Європі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Космонавтика"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.