В Одесі - виставка про те, як тепер живуть постраждалі від нацистів

В Одесі відбудеться відкриття пересувної виставки про долі колишніх жертв нацизму "…Немов ковток свіжого повітря".

Захід відбудеться в Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів, 11 квітня, повідомляють організатори.

Фотографії розкажуть відвідувачам про долі колишніх жертв нацизму з Білорусі, Росії і України. Також анонсують історії жертв про те, як змінила їхнє життя програма "Місце зустрічі: діалог", фінансована федеральним фондом "Пам’ять, відповідальність і майбутнє" ФРН. 

У програмі відкриття - концерт артистів Одеської філармонії та єврейського культурного центру "Бейт Гранд" (на твори композитора О.Фельцмана).

Час і місце церемонії: 11 квітня 2014 року о 14:00. Одеса, вул. Ніжинська, 77/79. Виставка триватиме два тижні. 

Нагадаємо, 11 квітня 1945 року десятки тисяч в'язнів (із 18 країн світу) найбільшого нацистського концтабору Бухенвальд повстали і визволились із смертельної неволі, протримавшись до підходу американських військ. На вшанування цієї події рішенням ООН і встановлено пам'ятну дату. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.