Словацьке місто не захотіло бачити росіян на святі визволення

Мер міста Ліптовскі Мікулаш (північ Словаччини) Александер Слафковскі не запросив військового представника посольства Росії в Словаччині на урочистості, присвячені 69-й річниці визволення міста від нацистів.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на братиславське видання Sme.

Mер особисто зателефонував до посольства Росії й повідомив, що російський представник на урочистостях, які розпочалися сьогодні, є небажаним гостем.

"Військові Радянської Армії звільнили місто, але Росія сьогодні виступає як агресор", – пояснив свою позицію Александер Слафковскі. На його думку, РФ "порушує міжнародні угоди і домовленості, які ж сама і підписала".

Посольство Росії висловило жаль у зв’язку з такою позицією словацького мера.

"Нас не здивує, якщо завтра пан Слафковскі поїде на Західну Україну, щоб покласти квіти до пам’ятника "героєві-визволителю України Степанові Бандері, на совісті якого життя тисяч євреїв, поляків, росіян і словаків", ідеться у відповіді посольства.
 
МЗС Словаччини заявило, що не поділяє позицію мера.

"Те, що ми не погоджуємося з анексією Криму з боку Російської Федерації і засуджуємо її, нічого не змінює в тому, що Ліптовскі Мікулаш, як і багато інших міст Словаччини у Другу світову війну, звільнила Червона  армія", – зазначив керівник пресового відділу міністерства Пертер Суско.

Бої за звільнення Ліптовского Мікулаша навесні 1945 року точилися два місяці й були серед найскладніших на теренах Словаччини. За звільнення міста віддали життя понад 4600 чехословацьких і радянських воїнів.

Як відомо, у березні 2014 року мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

23 лютого 2014 року у Софії (столиця Болгарії) невідомі розмалювали пам'ятник Червоній армії-визволительниці у жовто-сині кольори, написавши на п'єдесталі "Слава Україні!" та "КаПутін".

Дивіться також інші матеріали за темою "Словаччина"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.