80% поляків бояться Росії. СОЦІОЛОГІЯ

Громадяни Польщі відчувають найбільшу загрозу для незалежності їхньої країни за останні майже 25 років. Раніше вони боялися Німеччину, але зараз небезпеку очікують з боку Російської Федерації. Україну бояться 4% поляків, ФРН - 7%, Росію - 80%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного на початку квітня польським Центром дослідження громадської думки (СBOS), повідомляє УНІАН.

47% з близько тисячі опитаних дорослих поляків сказали, що відчувають загрозу для Польщі - проти 41%, які мають протилежну думку, та 12%, котрі взагалі не мають точки зору з цього приводу.

"Зараз відчуття небезпеки серед поляків є найбільше з 1991 року - тоді були зафіксовані близькі до нинішнього рівня 44%", - відзначає СBOS, зауважуючи, що кількість громадян Польщі, котрі відчувають загрозу, різко зросла за останні місяці.

При цьому 80% опитаних поляків вважають, що найбільша небезпека може бути з боку росіян.

СBOS відзначає різке збільшення кількості польських громадян, котрі бояться Росії - на тлі зменшення тих, хто відчуває загрозу з боку Німеччини, яку зараз бояться лише 7% опитаних в порівнянні з 88% у 1990 році, коли Польща розпочала ринкову трансформацію.

Україну бояться лише 4% опитаних.

Майже половина з усіх опитаних бачать загрозу, пов'язану з економічною залежністю Польщі, близько третини бояться мілітарної агресії та майже 20% вважають, що польська держава може втратити політичну незалежність.

Понад 80% поляків підтримують членство Польщі в НАТО та близько 65% виступають за збільшення військової присутності сил Альянсу на польській території.

Як відомо, у липні 2013 року соцопитування CBOS показало, що 64% поляків вірять у можливість знайти спільну мову між поляками та українцями.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Польща"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.