80% поляків бояться Росії. СОЦІОЛОГІЯ

Громадяни Польщі відчувають найбільшу загрозу для незалежності їхньої країни за останні майже 25 років. Раніше вони боялися Німеччину, але зараз небезпеку очікують з боку Російської Федерації. Україну бояться 4% поляків, ФРН - 7%, Росію - 80%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного на початку квітня польським Центром дослідження громадської думки (СBOS), повідомляє УНІАН.

47% з близько тисячі опитаних дорослих поляків сказали, що відчувають загрозу для Польщі - проти 41%, які мають протилежну думку, та 12%, котрі взагалі не мають точки зору з цього приводу.

"Зараз відчуття небезпеки серед поляків є найбільше з 1991 року - тоді були зафіксовані близькі до нинішнього рівня 44%", - відзначає СBOS, зауважуючи, що кількість громадян Польщі, котрі відчувають загрозу, різко зросла за останні місяці.

При цьому 80% опитаних поляків вважають, що найбільша небезпека може бути з боку росіян.

СBOS відзначає різке збільшення кількості польських громадян, котрі бояться Росії - на тлі зменшення тих, хто відчуває загрозу з боку Німеччини, яку зараз бояться лише 7% опитаних в порівнянні з 88% у 1990 році, коли Польща розпочала ринкову трансформацію.

Україну бояться лише 4% опитаних.

Майже половина з усіх опитаних бачать загрозу, пов'язану з економічною залежністю Польщі, близько третини бояться мілітарної агресії та майже 20% вважають, що польська держава може втратити політичну незалежність.

Понад 80% поляків підтримують членство Польщі в НАТО та близько 65% виступають за збільшення військової присутності сил Альянсу на польській території.

Як відомо, у липні 2013 року соцопитування CBOS показало, що 64% поляків вірять у можливість знайти спільну мову між поляками та українцями.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Польща"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.